Дру́жчити, чу, чиш, гл. Быть дружкою. Дружечка пишненька…. не дружчила нікому, перший раз ся придало і то ся не вдало. О. 1862. IV. 6. См. Дружкувати.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 449.