ДРУ́ЖНІСТЬ¹, ності, ж., книжн. Абстр. ім. до дру́жний. Стефко знав не від сьогодні про цю дивну дружність обох близнюків (Фр., VI, 1951, 143); Спорість в роботі, дружність, вміння й азарт, з яким працювала тут слобідська молодь, лютила Шумейка (Шиян, Баланда, 1957, 221); Енергія проростання характеризує дружність проростання насінин і визначається кількістю насінин.., що проросли протягом певного для даної культури строку (Овоч., 1956, 70).

ДРУ́ЖНІСТЬ², ності, ж. Абстр. ім. до дру́жній. На жарти ніхто не ображається, а це ознака справжньої товариської дружності (Коп., Дуже добре, 1937, 129); В ньому [голосі] бриніла.. зичлива дружність (Рибак, Час.., 1960, 186).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 425.

Дру́жність, ности, ж. Дружная жизнь, дружелюбіе. Та то тільки кажуть, шо у них дружність, а вони дома їдяться, як ті собаки. Канев. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 449.