ДРУЖИ́ЩЕ, а, ч., розм. Уживається при дружньому звертанні до кого-небудь. — Ти вже, дружище, вріс у свою нову посаду, як добрий вершник у сідло — засміявся Сагайда (Гончар, І, 1954, 301).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 424.