ДРУЖИ́ННИЙ, а, е. Прикм. до дружи́на 3, 4. Розосередження дружинних поховань навколо міста можна пояснити тим, що поховані тут дружинники мали в цих селах.. свої земельні володіння (Нариси стар. Іст. УРСР, 1957, 376).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 424.