Про УКРЛІТ.ORG

другий

ДРУ́ГИЙ, а, е.

1. Числівник порядковий, відповідний кількісному числівнику два. Був Максим удовець, мав дві дочки. ОднаКатрею зваливже дівчина доросла.., другаТетяна, так собі, підліток (Вовчок, І, 1955, 90); Біля одного весла стояли двоє хлопців, а другим вправлявся сам дідусь (Смолич, 1, 1958, 47); Другий з’їзд РСДРП був поворотним пунктом у світовому робітничому русі (П’ятдесят років КПРС, 1953, 10); // Який надходить, наступає безпосередньо за чим-небудь; наступний. На другий день прокинувсь [Кирило] пізноі перша думка була про лист (Коцюб., II, 1955, 209); Другого дня Зара заскочила в сорок шостий барак якраз перед виходом (Хижняк, Тамара, 1959, 204).

День (мі́сяць, раз, стака́н і т. ін.)дру́гий — приблизний рахунок при повторенні того або іншого предмета, явища і т. ін. Я так зайнятий переглядом рукописів, що не можу одірватись на день-другий, щоб переглянути та переписати оповідання (Коцюб., III, 1956, 386); Поглянувши на сина Валентина раз-другий, батько мовив:Валю! Присядь ближче (Вітч., 2, 1956, 106).

2. Не такий, як цей, відмінний від цього; інший. Дома такий тихий, не гуляє, мало й говорить, а вийде в степдругий чоловік (Вовчок, І, 1955, 40); Настали часи інші, завелись порядки другі в Чіпчиній хаті (Мирний, II, 1954, 287); // у знач. ім. дру́ге, гого, с. Щось відмінне від цього. У його щось інше на умі, друге на серці (Мирний, II, 1954, 217); Мортхо читав прізвище за прізвищем, приповідаючи одному одне, іншому друге, знаходячи для кожного щось нове (Чендей, Вітер… 1958, 174).

3. Не цей, а якийсь інший. Хлопець кохає дівчину,Та другий миліше їй був (Л. Укр., IV, 1954, 86); Дурний Микита дивився на мене, аж поки ми з мамою не повернули на другу вулицю (Багмут, Опов., 1959, 6); // у знач. ім. дру́гий, гого, ч. (мн. дру́гі, гих). Хтось інший, яка-небудь інша особа. Частенько між людьми буваєОдин свою біду на другого звертає (Гл., Вибр., 1957, 134); Одні молотили, другі згрібали й ожередили солому (Бурл., О. Вересай, 1959, 81); // тільки мн. Інші з числа однорідних. А про вечорниці так і не споминай! Було і других дівчат відводить та.. просить: «Будьте ласкаві, сестрички, голубочки, не ходіте на теє прокляте зборище!» (Кв.-Осн., II, 1956, 27); Філоксераце така рослинна воша, як от буває на кукурудзі, огірках, кропиві та других рослинах, тільки ще менша (Коцюб., 1,1955, 202); // Розміщений напроти; протилежний. Рішили [Жаби] зараз же послать Найбільших десять Жаб на другий бік болота Просить у Долі короля (Гл., Вибр., 1957, 159); Семен, одягнувшись, сидів на березі, коли з другого боку, греблею, надійшла молодиця (Коцюб., II, 1955, 41).

4. Не головний за значенням, не основний; другорядний. На другому плані; // муз. Який виконує допоміжну партію. Друга скрипка; Другий голос; // Який своєю якістю поступається перед першим. — Сто вісімдесят шкурок вищого сорту, дванадцять першого і вісімдругого, — виніс свій присуд старий (Багмут, Щасл. день.., 1959, 241).

5. Не справжній, але такий, що заступає його. Друга батьківщина.

6. у знач. ім. дру́ге, гого, с. Страва, що подається після першої страви. — Борщ доварено,доповідає син.А на друге в нас буде…салат! (Гончар, Тронка, 1963, 95); * Образно. Федір знову було кинувся цілувати пана, та Олексій Іванович остеріг.Буде, буде вже, Федоре! А то ти зразу всі поцілунки витратишна друге й не зостанеться!.. (Мирний, IV, 1955, 228).

7. у знач. ім. дру́га, гої, ж. Година, що наступає після першої. На початку другої професор поволі йшов, солодко втомлений, глухим провулком (Кундзич, Пов. і опов., 1951, 113); Скінчились заняття, І рівно о другій Із школи додому Вернулись подруги (Бойко, Ростіть.., 1959, 97).

8. у знач. вставн. сл. дру́ге, гого, с. Те саме, що по-дру́ге. Я зоставалась дома, бо одно, що не випадало кидати дядька самого, а друге, що я.. взагалі не люблю великого товариства (Л. Укр., V, 1956, 162).

◊ Брат у дру́гих див. брат.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 422.

Дру́гий, а, е.

1) Другой; иной. Один сидить конецъ столу, мед-вино кружає, другий сидить біля його, на скрипочку грає. Мет. 8. Але він тут собі другий, ніж у нашому селі. Кв. II. 296. В місті добре тілько кому небудь калач купувати. а не що друге. Ном. № 10484.

2) Второй. Уже й другого сина діждали собі. Харьк. Дру́гого дня. На другой день. Камен. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 447.

вгору