ДРОВ’ЯНИ́К, а́, ч., розм. Те саме, що дровни́к. Гупнула в дров’янику в’язанка дров (Чендей, Вітер.., 1958, 95).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 421.