Дри́пи, пів, м. мн. и дри́п’я, п’я, с. Тряпье. Ти б своє дрип’я узяв, нехай не валяється отут.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 442.