ДРЕВЛЯ́НИ і ДЕРЕВЛЯ́НИ, ля́н, мн. Стародавнє східнослов’янське плем’я, яке жило у прип’ятському Поліссі. В басейні Тетерева, до Прип’яті, були поселення древлян (Іст. УРСР, І, 1953, 41); У поході 907 р. брали участь словени, кривичі, деревляни, радимичі,.. тобто всі ті слов’янські племена, які на той час були підвладні Олегові (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 538).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 410.

древля́ни = деревля́ни — старо­давнє східнослов’янське плем’я (союз племен), яке мешкало у прип’ятському Поліссі; найбіль­шим містом був Іскоростень (Ко­ростень); у літописах згадується також Вручий (Овруч); після жор­стокого придушення повстання 945 р. княгинею Ольгою залишки самостійності древлян було лікві­довано. Не сотні вас, а міліони По­лян, дулебів і древлян Гаврилич гнув во время оно (Т. Шевченко).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 200.