ДРАМАТИЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док.

1. перех. Відображувати які-небудь події в драматичній формі; надавати якому-небудь твору драматичної форми. Керівник у цікавій бесіді розкривав багатство нової пісні, драматизував її (Мист., 6, 1958, 21).

2. перех. і неперех. Посилювати напруженість, драматизм твору, ролі і т. ін. [Коваль:] Вся ця сцена йде у вас добре, але наостанку ви надто драматизуєте (Мороз, П’єси, 1959, 171).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 406.