ДРАГЛЮВА́ТИЙ, а, е. Те саме, що драгли́стий 2. Думки його рухалися важко й повільно, як драглюваті безформні медузи (Тулуб, Людолови, II, 1957, 499).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 404.