ДОЇ́ДЛИВИЙ, а, е, діал. Надокучливий; набридливий. А їй же прийдеться.. півроку слухати доїдливих речей, єхидного реготу… (Мирний, III, 1954, 78).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 349.

Дої́дливий, а, е. Докучливый, надоѣдливый. Слухати доїдливих річей. Мир. Пов. II. 53.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 411.