ДОЩУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Штучно зрошувати землю і поливати сільськогосподарські культури розбризкуванням води за допомогою спеціальних машин. Дощувати посіви найкраще тоді, коли рослинність вкриє поверхню грунту (Хлібороб Укр., 5, 1964, 19).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 403.