ДОШУ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОШУКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., діал. Шукати, підбирати що-небудь потрібне. Вона дошукувала акорди акомпанементу якоїсь пісні (Коб., III, 1956, 402).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 402.