ДОШКІ́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до дошкі́льник 1. З школярами торік працювала на посадці лісу й маленька Оленка, дошкільниця (Літ. газ., 14. IX 1950, 3).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 401.