ДОШКУ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до дошку́льний. Дошкульність ляпаса немовби протверезила парубка (Міщ., Сіверяни, 1961, 103); Дошкульність слів.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 401.