ДОХІ́ДЛИВО. Присл. до дохі́дливий. Ніхто не умів з такою силою, як він [В. І. Ленін], розкрити в людині кращі її якості, вселити бадьорість, віру у власні сили, дохідливо і зрозуміло роз’яснити найскладніші питання (Ком. Укр., 4, 1961, 62).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 397.