ДОХІ́Д, хо́ду, ч., заст. Те саме, що дохо́д. Забродчики розділили восени дохід і насилу заробили по двадцять карбованців (Н.-Лев., II, 1956, 249); Дохід з видання повертаємо на премії за літературні праці (Коцюб., III, 1956, 237).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 396.

До́хід, хо́ду, м.

1) Плата, заработокъ. Вставай та дохід давай, бо вже ти, козаченьку, зовсім здоров. (Слова знахарки паціенту). КС. 1882. X. 28.

2) Вознагражденіе (натурой или деньгами), даваемое коля́дникам. Виносьте дохід паляницю й хліб. Грин. ІІІ. 32. Боже, дай вечір добрий та давайте дохід довгий. Мет. 333. См. Недохід.

3) Платье и обувь для слуги (наймита). Н. Вол. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 435.