ДО́ТОРК, у, ч. Те саме, що до́тик 1. Довго будуть відчувати плечі доторк портупеї (Рудь, Дон. зорі, 1958, 86); * Образно. Наближалася осінь, але навколо не відчувався її доторк (Скл., Помилка, 1933, 107).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 394.