ДОТО́ПЛЮВАТИ¹, юю, юєш, недок., ДОТОПИ́ТИ, топлю́, то́пиш; мн. дото́плять; док., перех. Закінчувати розплавлювати що-небудь. Дотоплювати віск.

ДОТО́ПЛЮВАТИ², юю, юєш, недок., ДОТОПИ́ТИ, топлю́, то́пиш; мн. дото́плять; док. Закінчувати топити в печі.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 394.

Дото́плювати, люю, єш, сов. в. дотопи́ти, плю́, пиш, гл.

1) Оканчивать, окончить расплавку чего на огнѣ.

2) — піч. Оканчивать, окончить топить въ печкѣ

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 434.