ДО́СІ, присл.

1. До цього часу, до цих пір. Неситії ксьондзи, магнати Нас порізнили, розвели, А ми б і досі так жили (Шевч., II, 1953, 33); Семен досі мовчав, але смілива іронічна гримаска вже кривила йому губи (Ільч., Серце жде, 1939, 255); // На цей час, уже, тепер, зараз. — Якби тому була правда, я б досі був багатим купцем (Н.-Лев., II, 1956, 259).

2. розм. До цього місця.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 384.

До́сі нар.

1) До сихъ поръ, до этой поры. Чужі люде полуднують, ми й досі не їли. Мет. 321.

2) Уже, въ настоящее время. Та годі сидіти та пора летіти, досі плачуть та маленькії діти. Мет. 257. Я думав, що досі вже й пороблено все.

3) До сего мѣста.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 428.