Досу́гий, а, е. Престарѣлый. Це дуже досуга жінка: літ з вісімдесят. Кременч. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 432.