ДОСТУПА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ДОСТУПИ́ТИСЯ, ступлю́ся, сту́пишся; мн. досту́пляться; док., розм. Те саме, що доступа́ти 1. Провідники, хто тільки міг, доступилися в сіни, щоб поглянути через шкляні двері на те розбирання [жеребків] (Л. Укр., III, 1952, 555); Він знайшов такі місця, до яких жодна сила не змогла доступитися (Скл., Карпати, II, 1954, 108); Тут.. злидні на злиднях та дорожнеча така, що й не доступишся (Н.-Лев., І, 1956, 575); — Не доступитеся ви, діду, до пана! Наїхали гості, щодня на полювання їздять, — вальдшнепів підстерігають… (Л. Янов., І, 1959, 362).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 390.

Доступа́тися, па́юся, єшся, сов. в. доступи́тися, плю́ся, пишся, гл. Доступаться, доступиться, подходить, подойти, добираться, добраться, приближаться, приблизиться. Чого зблідла? Чого боїшся? Сюди не доступляться. К. (Хата, 165). Обридло вже мені жити на селі. Надумавсь я до царя доступитись: хочу подивитись на царя й на царицю. К. (О. 1861. IV. 39). Коли б мені знайти оселю Божу, і до його престолу доступитись. К. Іов. 51.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 432.