ДО́СТУП, у, ч.
1. Місце, по якому можна підійти, наблизитися до чого-небудь; прохід до чого-небудь. Невже та довга будівля.. її колись оселя? Місце те, та хата незнайома: доступ до неї не через хвіртку, а прямо з улиці (Мирний, III, 1954, 334); Флотський патруль закрив доступ у порт, замкнувши гратчасту залізну браму (Кучер, Голод, 1961, 191).
2. Можливість входити куди-небудь, відвідувати кого-, що-небудь, зустрічатися з ким-небудь і т. ін. Щодо ректора.., то хоч ми й любили його і вважали справедливим, але доступу до нього не мали (Фр., IV, 1950, 232); Щоб закрити в садок доступ шарикам, курям і котам, Марина Василівна межу саду виклала валиком з дерну (Сенч., На Бат. горі, 1960, 22); // Можливість користуватися, займатися чим-небудь і т. ін. Якби його було вчити замолоду, якби йому було дати доступ до таємниць науки — який би то вийшов.. чоловік з нього! (Коцюб., І, 1955, 467); Стадницький намагається добити його відомими іменами і своєю ерудицією,.. недарма ж він колись мав доступ і квиток в книгосховище Британського музею (Стельмах, Хліб.., 1959, 42).
3. Можливість проникання куди-небудь. Щоб зберегти яйця від псування, необхідно припинити доступ в них повітря (Укр. страви, 1957, 434).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 390.