Про УКРЛІТ.ORG

доставати

ДОСТАВА́ТИ, аю́, ає́ш, недок., ДОСТА́ТИ, а́ну, а́неш, док., перех. і неперех., розм. Те саме, що дістава́ти. Одна чарка навіть упала додолу, під стіл, та ніхто не поліз її доставати (Мирний, II, 1954, 156); Назар достав із-за пазухи пляшку горілки і поставив на столі (Вовчок, 1, 1955, 140); Дно скрізь видно.. Подекуди тільки дрючки пірнали й не доставали до дна (Н.-Лев., II, 1956, 416); Побігла дівчина Води доставати (Граб., І, 1959, 317); Полічили, що достали, Встали сіромахи, Помолились на схід сонця, Пішли понад шляхом (Шевч., І, 1951, 47).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 387.

Достава́ти, стаю́, є́ш, сов. в. доста́ти, ну, неш, гл.

1) = Діставати. У такого й чорт ладану не достане. Ном. Ой хто мені царь зілля достане, той зо мною на рушничку стане. Мет. 104. Ідіть зо мною на Черкеню долину гуляти, слави лицарства козацькому війську доставати. Макс. (1849), 82. Над річкою над Дунаєм орли загравали, а козаки отамана з неволі достали. Мет. 429. У неділю города достали.

2) Доставать, достать, достигать, достичь. До пліч достати.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 430.

вгору