ДОСНІ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОСНІ́ДАТИ, аю, аєш, док. Закінчувати снідати. Він саме доснідував — поспішно сховав у шухляду щось загорнене в газету (Збан., Переджнив’я, 1960, 18).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 386.

Доснідувати, дую, єш, сов. в. досні́дати, даю, єш, гл. Оканчивать, окончить завтракать. Доснідуй уже швидче, бо день не стоїть. Харьк.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 430.