ДОСМА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ДОСМАЛИ́ТИ, смалю́, сма́лиш, док., перех. Закінчувати смалити; смалити що-небудь до кінця, до певної межі. Парубки досмалювали свої сигарети, жадібно затягуючись димом (Кучер, Трудна любов, 1960, 566).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 386.

Досма́лювати, люю, єш, сов. в. досмали́ти, лю́, лиш, гл. = Дошмалити.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 430.