ДОСМА́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОСМА́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех. Закінчувати смажити; смажити до готовності. Поблизу балагули дотлівало багаття, поверх нього на довгім списі досмажували шматки м’яса (Досв., Гюлле, 1961, 59); Досмажити яєчню Степанові не дали (Загреб., Спека, 1961, 29).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 386.