ДОСКУ́БУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОСКУБА́ТИ, а́ю, а́єш і ДОСКУ́БТИ, бу́, бе́ш, док., перех. Закінчувати скубти; скубти що-небудь до певної межі.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 385.