Досвідча́ти, ча́ю, єш, сов. в. досві́дчити, чу, чиш, гл.

1) Свидѣтельствовать, посвидѣтельствовать, засвидѣтельствовать.

2) Испытывать, испытать, узнавать, узнать по опыту. (Шевченко) добре на самім собі досвідчив усього, що сердешний люд терпів під тим ярмом. Передм. до Кобз. Шевч. 1867.

3) Доказывать, доказать.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 427.