ДОРО́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. Продовжувати ростити певний час або до певної межі. При помірній годівлі молодняк не досягає відгодівельних кондицій у встановлені строки, тому його доводиться дорощувати ще протягом 4-6 місяців (Наука.., 2, 1960, 31).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 381.