ДОРАХО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОРАХУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. і без додатка. Закінчувати рахувати що-небудь; рахувати до якого-небудь числа. Старий зупинився близ нього, слухає, слухає… Мирон дорахував уже до чотириста [чотирьохсот] (Фр., І, 1955, 231).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 376.