ДОРА́ДЧИЙ, а, е. Який має право лише обговорювати питання, а не вирішувати його. Державна дума не має зовсім ніяких прав, бо всі її рішення мають не обов’язковий, а лише дорадчий характер (Ленін, 9, 1949, 162).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 376.