ДОПХА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм. З труднощами дістатися, добратися куди-небудь, до якого-небудь місця. Маланка ледве допхалась до своєї халупки (Коцюб., II, 1955, 104).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 376.

Допха́тися, ха́юся, єшся, гл. Дойти съ съ трудомъ, дотащиться. Сяк-так до слобідки хоч з горем допхався. Сніп. 162.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 425.