ДО́ПУСК, у, ч.

1. Дія за знач. допуска́ти 1 і допуска́тися 1.

2. техн. Найбільш допустиме технічними нормами відхилення від потрібного розміру при виготовленні деталей. Перед надходженням на складальну станцію шарики сортують за розмірами (з допусками в один мікрон) і засипають у відповідний відділ бункера (Наука.., 5, 1959, 4); Оленка бере калібр.. — Ого, — бурмоче вона. — Один мікрон допуску. Ніколи ще такого точного не було (Собко, Любов, 1935, 13).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 375.