ДОПРАСО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОПРАСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Закінчувати прасувати; прасувати все до кінця. Лакеї щось допрасовували, щось чистили (Ів., Тарас, шляхи, 1954, 49).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 374.