ДОПО́РАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Закінчити яку-небудь роботу (про прибирання, збирання урожаю, доглядання худоби і т. ін.). Треба ниву допорати (Граб., I, 1959, 523).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 374.

Допо́рати, раю, єш, сов. в. доперти, пру, реш, гл. Дотаскивать, дотащить. Пшона мішок…. коли б хто поміг доперти до хутора. К. ЧР. 356.

Допо́рати, раю, єш, гл. Докончить прибирать. Тут усе недопоране, завтра святки, а вона хурк! пішла до матері — от і добре! Канев. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 422 - 424.