ДОПИ́СУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ДОПИСА́ТИСЯ, ишу́ся, и́шешся, док., розм.

1. Пишучи, наближатися до якої-небудь межі. Дописалась до краю, а боюся нового листка зачинати (Л. Укр., V, 1956, 47); Насилу дописалися [діти] до перерви (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 59).

2. Пишучи, домагатися чого-небудь. — Іч, зануди, пишуть! Дописалися… Експлуататори народної крові! На базарі всю торгівлю задушили (Кач., II, 1958. 31).

3. тільки недок. Пас. до допи́сувати 1, 2.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 371.

Допи́суватися, суюся, єшся, сов. в. дописа́тися, шу́ся, шешся, гл. Дописываться, дописаться. Приходе він у пекло і давай хрести писати та до того дописавсь, шо усіх чортів ув один куток збив. Мнж. 129.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 423.