ДОПИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ДОПРА́ТИ, перу́, пере́ш, док., перех. Закінчувати прати що-небудь. Хутко допрала вона сорочки, порозвішувала їх на тину (Л. Янов., І, 1959, 38).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 370.