ДОПА́ЛЮВАТИСЯ, юється, недок. Пас. до допа́лювати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 369.

Допа́люватися, лююся, єшся, сов. в. допали́тися, лю́ся, лишся, гл.

1) Дожигаться, дожечься. Зліпили довгу свічку і почали палить осичину. Допалились до половини. Грин. І. 70.

2) Докуриваться, докуриться.

3) Догорать, догорѣть.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 422.