ДОНО́ШУВАТИСЯ, ується, недок., ДОНО́СИТИСЯ, но́ситься, док.

1. Від носіння робитися зовсім старим, рваним; зношуватися.

2. тільки недок. Пас. до доно́шувати 2.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 368.

Доно́шуватися, шуюся, єшся, сов. в. доноси́тися, шу́ся, сишся, гл. Обнашиваться, обноситься. Доносилась до того, що зв’язує рубець до рубця. Рудч. Ск. І. 176.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 421.