ДОМОУПРАВЛІ́ННЯ, я, с. Адміністративний орган для керування жилим домом або групою жилих домів. Парторг домоуправління, де Турбай був на обліку, запропонував йому провести бесіду серед будівельників (Руд., Остання шабля, 1959, 22); Сусіди заявили, що напишуть колективну скаргу в домоуправління (Є. Кравч., Квіти..,1959, 181).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 366.