ДОМОРО́БНИЙ, а, е. Виготовлений у домашніх умовах кустарним способом; саморобний. Відразу, як живі, встали перед очима Бондарі — Василь і Настя: він у доморобній свиті, у великих чоботях (Вас., II, 1959, 151); Від нього тхнуло гаром доморобного тютюну (Вільде, Сестри.., 1958, 8).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 366.

Доморо́бний, а, е. Домашняго издѣлія.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 420.