ДОМОВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ДОМО́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. домо́вляться; док. Ведучи попередні розмови, переговори, досягати певної умови, вирішувати що-небудь. А тим часом більшовики на нараді, що відбулась напівлегально в будинку профспілок, домовлялися, — що далі робити (Головко, II, 1957, 432); Не розібрала Олімпіада, про які справи домовлялися батько з сином (Шиян, Гроза.., 1956, 289); Ще звечора приїхав [сотник] з Конотопа у село, щоб.. вінчатися з панною хорунжівною Йосиповною, як учора домовилися (Кв.-Осн., II, 1956, 213); Вони домовились зустрітись завтра о сьомій годині (Вільде, Сестри.., 1958, 394).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 365.

Домовля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. домо́витися, влюся, вишся, гл.

1) Договариваться, договориться до чего.

2) Договариваться, договориться, уславливаться, условиться, наниматься, наняться. Може домовиться, коли за рушниками прислати. Кв. Тілько домовся з нею так, щоб вона про мене не знала. Шевч. 301.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 420.