ДО́МЕННИК, а, ч. Те саме, що до́менщик. Дорошенко, змішавшись з доменниками, загубившись серед них, тягав іржаві труби, на когось наскакував, лаявся (Загреб., Спека, 1961, 135); Один вид світлофільтрів більш надійний для роботи, скажімо, сталеварів або доменників, інші — для заливальників, ковалів (Наука.., 8, 1967, 41).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 362.