ДОЛІЧЕ́РЕВА, присл., розм. Вниз животом; ниць. Турган і в сні, як і наяву, був неспокійний, неврівноважений, крутився весь час, ось щойно долічерева лежав, а через хвилину вже боком припадав до подушки (Збан., Сеспель, 1961, 102).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 359.