ДОЛУ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОЛУ́ЩИТИ, щу, щиш, док., перех. Закінчувати лущити що-небудь.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 360.

Долу́щувати, щую, єш, сов. в. долу́щити, щу, щиш, гл. Оканчивать, окончить вылущиваніе. Ось квасолі долущу та й піду. Богодух. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 418.