Про УКРЛІТ.ORG

долоня

ДОЛО́НЯ, і, ж. Внутрішній бік кисті руки. Баба Тимчиха закрила лице долонями (Стеф., І, 1949, 41); Старий почав терти широкою шорсткою долонею лоба (Панч, Синів.., 1959, 7); * Образно. Важка долоня мороку затуляє очі (Чаб., Балкан, весна, 1960, 99); * У порівн. На ліву руч від бурти розіслався степ, рівний, як долоня (Мирний, IV, 1955, 7).

◊ Як на доло́ні — дуже добре видно. Вони мене не бачать, а мені їх обох видно, як на долоні (Н.-Лев., II, 1956, 15).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 360.

Доло́ня, ні, ж. Ладонь. Свербить долоня проти чогось. Ном. № 306. Тоді, як на долоні волосся поросте. Никогда. Ном. № 5489. Ум. Доло́нечка, доло́нька, доло́шка. І в долонечки вже плеще. МВ. І. 98. Вони такі раді, що аж у долошки плещуть. Федьк.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 417.

доло́ня (зменшено-пестливі — доло́нька, доло́нечка) — внутрішній бік кисті руки; у народі здавна вва­жають, що свербить долоня як ві­щування чогось (ліва — до гро­шей, права — до зустрічі); коли го­ворять про неможливість здійс­нення чого-небудь, то кажуть: «Тоді, як на долоні волосся порос­те»; фразеологізоване народне по­рівняння: як на доло́ні — дуже доб­ре видно. В долоні плюй і бороду масти (І. Франко); На долоні волос не виросте (приказка).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 192.

вгору