ДОЛА́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОЛАТА́ТИ, а́ю, а́єш. док., перех. Закінчувати латати що-небудь. Долатати кожуха (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 358.

Дола́тувати, тую, єш, сов. в. долата́ти, та́ю, єш, гл. Дочинивать, дочинить, оканчивать, окончить нашиваніе заплатъ. Долатати кожуха. Лубен. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 416.