ДОКУПИ́ТИСЯ, куплю́ся, ку́пишся; мн. доку́пляться; док., перев. із запереч. не. Мати змогу купити. Тепер купити деякого зерна, щоби було й собі на хліб через зиму, а найбільше на насіння.. Навесні купувати — не докупишся (Фр., І, 1955, 177).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 356.

Докупи́тися, плю́ся, пишся, гл. Употребляется преимущественно съ отриц. не. Не имѣть возможности купить. Таке все дороге стало, — не докупишся. Васильк. у. Тяжка-важка чужа сторона: сіна-вівса не докупишся, хліба-соли не допросишся. Грин. ІІІ. 627.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 415.