Доконтетува́ти, ту́ю, єш, гл. Докормить, прокормить до какого либо времени. Віл той, шо встав, каже…. «Хазяїн наш шось дуже мало паші має. До весни ще далеко, — чим він нас доконтетує до весни? Драг. 3.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 414.